Не ждите чуда - чудите сами!
Закінчив перший клас відмінником. Директор на урочистому зіранні вручає похвальний лист, тисне руку та каже:
— Молодець, Максимко! Завжди так вчися і в одинадцятому класі стань медалістом.
Ну а мені ж, малому дурнику, почулося "стань металістом". Що це таке, я не второпав. Прийшовши додому, починаю чіплятися до мами:
— Мамо, ну мамо! Хто такі металісти?
— Та дурні є такі, пообвішуються залізяками та крутих з себе кривлять, — відповідає та.
Боже, я же я образився тоді на нашу директрису. Довго мені мама пояснювала, що директор лише добра бажала.