Не ждите чуда - чудите сами!
Львів. 83-я маршрутка.
Зайшов я, сів біля вікна. Зразу перше що кинулось в очі це два прапори на лобовому склі, бандерівський червоно-чорний і наш синьо-жовтий. "Свідомий водій(В)" - подумав я, але все саме цікаве чекало попереду...
Їдем, їдем.. і тут встає жіночка(Ж) років 35-и і йде в напрямку дверей.
Ж - на возле поворота остановитесь.
Водій почув але нічого не сказав, і як було видно зупинятись не збирався. Підїхали до того самого повороту.
Ж - да остановитесь вы!!
В - вибачте, але я вас не розумію.
Ж - остановитесь, ПОЖАЛУЙСТА.
В - вибачте, всеодно не розумію.
І тут до жінки дойшло. І такою ламаною українською:
Ж - остоновіться, будь ласка.
В - отак би й зразу.
І слухняно зупиняється і відкриває двері.
Решту дороги я їхав з надиво гарним настроєм