Не так давно мешкав в обіймах бабці-Англії мій дорогий родич Михайло. Особистість багатогранна і орґанічна.Я мав честь час-від-часу дядька Міська відвідувати.
От він мені жаліється одного разу: все-бо добре в Британській Імперії... та сумно якось без рідної "шпагатівки"...
Кажу, бійся Бога, дядьку, алькоголю неміряно продаєсє в ваших Ешфордських околицєх!..
Він на то: мовляв, рідненької си хоче... градусів би так хоч з 60...
Добра, кажу, я ті апарата привезу, технольоґії знаш...
Наступного мого візиту притарґав"єм до вуйця Міся чудового аґреґата - з тернометом і прес-чекером...Ще й кільо дріжджів, бо тамка - не такі, як тра...
Далі - з розповіді його сусіди Микольця:
- Вже брага викисла, Місько кличе гнати! Засілисьмо у нього в гаражі, все примудрили, для розігріву по пиві-сьмо дали. Зачєло струмотіти... та так скоро! Місько каже - "первак, то святе!" Лупнулисьме по одній... тоді по другій, по третій...
Місько давай співати! А голос у нього знаш який - тонкий і жалісний...
Чую, в двері ломляться, "Поліс!" - гукают! Завалюют її Величности поліцаї разом із господарем тої хати. Щось кричєт,не второпаю (я вже добре був лиґнув!)
На другий день аж мені си прояснили реалії:
Хтось із жалісних англійців-сусідів почув Міськове виття і вирішив, що тамка з тваринок ся знущают! А ще сморід дивний (звідки-бо їм, дурним, знати, як смердить той-во процес!) Тож, може, думают вони - їх там (тваринок тих) і на живо готуют!
А поліцаї дурні так само не знали, шо то за апарат такий: димит і з него струмотит...
Але на суді Місько відбрехавси, шо то є процес нормальний в кожній хаті в Україні, і шо без того він не відчуває своєї національної ідентичности!
Штрафа все ж мав заплатити...
четверг, 01 декабря 2011
Не ждите чуда - чудите сами!