Не ждите чуда - чудите сами!
Проводили ми з одногрупниками захід де нам була потрібна звичайна велика дерев"яна мітла, якою замітають вулиці. Мітлу принесла я.
По закінченню дійства почалась страшенна злива і всі розбіглись хто куди. Ми з подругою побігли до найближчої автобусної зупинки і якийсь час промовисто стоїмо там самісінькі з мітлою в руках.
Приїжає автобус, ми заходимо всередину де нас і нашу мітлу зустрічають чисельні здивовано-запитальні погляди пасажирів.
на які у відповідь подруга видає:
- Ну та, погодка не льотна