Не ждите чуда - чудите сами!
Кожного вечорі, їдучи з пар автобусом, я їхав біля студії танців, там ще симпатичні дівчата танцювали, ну не дуже тепло одягнені)
Пів години до студії автобус ледве їхав, більше стояв в пробці, а студію, як на зло, дуже швидко проїжав, і ну нічого не було видно!(
Один мій товариш видав: "От не стоїть, коли треба!"
Кожен зрозумів це по-своєму, і ще з пів години чулось хіхікання, а подекуди дикий ржач)