Колись в дитинстві, дуже давно, я умовив тата взяти у знайомого GTA: Vice City.
Тато заходить у свій домашній кабінет і бачить, як я за його комп'ютером підбігаю до поліцейського, забиваю його нафік, краду пістолет і, розстрілюючи невинних людей, шукаю машину щоб вкрасти.
В нього відвисла щелепа; відтоді він гру видалив і мені заборонив її грати.
Місяць по тому тато провів сітку і записав Serious Sam. Проходимо, анігілюючи мініганом тисячі монстрів.
- Тату, а ти не боїшся, що ця гра вплине на мою психіку?
Тут батько ядром прострілює зразу кількох безголових камікадзе. Кров з кишками усюди, насилля зашкалює, а головний герой голосом Джигурди криється нехілими матами. Одним словом, Джита заздрісно курить в сторонці.
- Ну ти ж не невинних людей вбиваєш!
Ось така логіка.