Працював я колись торговим агентом. Робота яка - найбільше продати в магазин. От крутимо ми з напарником продавщицю, а вона не ведеться. Вона витягує записку на якій написала власниця магазину, що вона має замовити і видає фразу:
- Хлопці от подивіться яка в мене мала пісюлька, ваше туди вже не влізе.
Ми ржемо як коні, а вона не розуміє з чого. Коли її нарешті дійшло, то вона почервоніла як рак.
ПС: Слово не горобець, вилетить не впіймаєш!