Ходили ми певний час із другом в качалку. І якось познайомились із двома симпатичними дівчатами там. Виявилось, вони сестри, живуть разом, запросили нас до себе.. Ну от ми в них, все як має бути, йде діло до інтиму.. Раптом це все діло перериває дзвінок у двері і вигук 'Блін, тато!'. Поки одна відкривала двері, інша впихувала нас до шафи.. Ну от темрява, я якось вмостився, бо щось підказувало що чекати будемо довгенько, друг (відчутно повніший від мене), присів на полицю. Сидимо так, мене вже й на сон хилить, і тут не витримує полиця..)) На щастя, одна з дівчат зметикувала в той момент кинути стілець на підлогу, на що й списали шум. ..Дія друга. Батько пішов прийняти душ, що дало нам трохи часу щоб злиняти. Спускаємось сходами, сміємося і обговорюємо події, і зустрічаємо нашу тренершу з качалки. Діалог:

- О, а ви звідки?

-Та у дівчат були))

-Так в нашім під'їзді ніби нема дівчат..

-Та як, така-то квартира....

В качалці ми не показувались місяця зо три. Виявилось, наша тренерша - їхня мама....

Проголосуй за цитату!