Моя знайома мала колись собачку на ім'я Дея. Щодня вона випускала її на вулицю погуляти, і десь за годинку тваринка завжди поверталась. Але одного разу Дея десь загуляла, і господиня вирішила її пошукати. Вона знала, що її улюблениця завжди гуляє в парку під будинком. Страшно хвилюючись, вона побігла туди і носилася по парку, вигукуючи:
- Дея! Дея! Дея!
Її зупинив чоловічок років 50, дещо бомжуватого вигляду, і, заспокійливо дивлячись їй у очі, промовив:
- Заспокойтесь, жіночко. Ви у Києві...