мама постійно сміється з мене через топографічний кретинізм, постійно путаю місця, вулиці. і ось на днях їхали ми з села автобусом до вокзалу, мама мала вийти перша і піти в касу по квиток, а я мала забрати речі, і підійти до неї. Під*їхали ми до вокзалу, автобус зупинився не на зупинці, а трохи далі, приміщення вокзалу було збоку автобуса. Мама вийшла, оглянулася і кричить істеричним голосом до мене: - Юля, де вокзал пропав????

Проголосуй за цитату!