Пара на 5-му поверсі, ліфти як завди забиті, йдемо пішки:
Друг: Я так не люблю ці сходи, вони якісь неоднакові, одна більша, друга менша, я на них завжди падаю...
Доходимо до потрібного поверху:
Друг: Щось дивно, навіть жодного разу не... - і тут він перечіплюється через останню сходинку, розливає каву, яку бережно ніс у руках і з гуркотом падає... - впав, бля!