Вчора з другом з нічного повертались. А він йшов до мене ночувати, бо йому довгувато добиратися. Так от, йдемо, а він зі сторони в сторону, від стінки до стінки, на силу йде.
Я: Юрка, слухай, давай ти якось зберешся до купи. Бо зараз вдома батьки, щоб нічого потім мені не казали.
Юра(дуже п'яним голосом): Жень, да я знаю... Я ж це зараз ото так. А тільки прийдемо, я ж тверезим буду. Я так на пару хвилинок протрезвію і всьо буде нормально. Чесне слово... Я ж без проблем. Я буду як стьоклишко, я тобі кажу!(і трохи подумавши додає) Тільки можна я зараз ще трохи пошатаюся?