Я в гостях у подруги переписуюся з хлопцем (х), зайшла мова за її попугайчика:
Я: шось той попугай так голосно розчірікався.
Х: може, їсти хоче?
Я: та ні, в нього є.
Х а, може, пити?
Я: та є...
Х: тоді заберіть в нього то все - хай задумається! 
Ура!!!!Завтра нарешті стрибну з парашутом!!!)))
Оновлено 56 днів тому
Стався конфуз з В.Ф., під час виступу перед Європарламентом під фонограму - магнітофон заклинило.
Іноземним делегаціям пояснили тавтологію, як особливість української мови.
Наша верховна рада - головний мозок. Працює на 20% від своїх можливостей.
Вчитель інформатики не палиться називаючи нас ботами, і по закінченню уроку бурмочучи під носа "Контр-Тероріст він!"
Московський Патріарх Кирилл, якого звинувачують у тому, що він нажив великі капітали на торгівлі тютюном та горілкою, відправив молебен перед вступом у президенство Януковича, якого звинувачують у крадіжках шапок. Коли один злодій висвячує іншого, то це і справді не інавгурація, а коронація злодія в законі.
Познань, зустріч молоді Тезе. Куча українців лазить по місту... ми теж. Блукаємо по місту, і бац на годинник - треба вже вертатись, куди йти - ніхто не знає... Дивимось, якісь люди: питаємо...
- Hey, can you help me?
- Yes, of course!
- Where is the tram station?
- Oh, hm... (і пішла в дію карта, руки, пальці, усе англійською... Уже в кінці після 10 хвилин жвавої розмови ламаною англійською питання від наших "рятівників":
- Where are you from?
- Ukraine!
- Ми теж)))
(наш ржав чув весь Познань...)
Допомагав товаришу підключати комп'ютер, бо він у тому не розуміється. Все підключили, ввімкнули комп, а нам пише "Keyboard not detected. Press F1 to continue."
Викладачі теж не відстають від часу.
Сидимо на парі електроніки, а викладач пише на дошці і коментує:
"Діодний місток - це діоди, які утворюють такий собі міст..."
Я не витримав і крикнув: "Дякую, кеп!"
На що викладач: "Служу Україні!"
Яка ж в нашої армії сучасна стратегічна зброя!
