Не ждите чуда - чудите сами!
Щойно.., повертаюсь з роботи... Перед мене йде юнак (з гітарою, більше його розмірів в два рази, за спиною) років 13-ти відроду й граючись кидає сніжки в дівчину-жінку, яка в цей час розмовляє по телефону, але кидає так, що вони розлітаються по землі майже не досягаючи цілі. В санкт-петербурзі де я знаходжусь лежать кучугури снігу.
Я йдучи спостерігаю це і починаю ліпити невеличку сніжечку, щоб кинути в цього хлопчака при нагоді...
В той момент коли я замахуюсь, він потрапив дівчині сніжкою в спину і раптово звернув за будинок, а жіночка повертається..., і до мене... з ненавистю: "роки йдуть, а розуму не прибавляється..?!!......"
