Вчора познайомився з дівчинкою... в контакті..
Змоєї другої сторінки(перша занадто знайома))
Була схожа на ідеал. Треба було бачити вираз мого обличчя, коли на побачення прийшла моя сестричка)
Приходжу на роботу в міні. Начальник так похмуро дивиться на мене і видає: "Ну, тобі сьогодні можна все."
Обожнюю свою роботу! =)
Подруга розповіла:
- Я тепер боюся ходити в
сільпо. Я ж захворіла, пішла за лимонами, даюь мені чек,
а там передбачення- "завтра
буде ще краще"....
Знайома розповіла:
- З веселого мого дитинства в мене залишилась 1 іграшка яку я і досі боюсь давати дітям. Пухнастий такий гремлін. Не то щоб сильно страшний, але за задумом виробника ця мила кроха, якщо нажати їй кудись там, страшно регоче (голос аж замогильний). Так як іграшка була моя улюблена, вона була замурзана аж страх і мама її випрала. Тижні 2 (як раз як ця краса за вікном сохла) сусідка розповідала, що як вітер виє щось страшно регоче з-за вікна їй страшно. Та ми не дуже на то увагу звертали. Коли висохла ця чудасія занесли додому, поклали на холодильник. А з місяць тому вона впала на двох моїх котів (вони у той момент як раз дралися). Тепер вони не деруться (а раніш любили). А ще ходять по квартирі озираючись (раніше бігали аж паласи загинались)... а ще сплять тільки за батареєю (а спали посеред хати - вночі не пройдеш спокійно). Не знаю чи радіти чи котів жаліти! =)
<numberone> паспорт, автомобільні права, 700 баксів, флешка, BT-гарнітура, панель від магнітоли, 2 дитячі заколки, 2 пачки жуйки, косметичка, туалетна вода 80 мл, туалетна вода 50 мл, сухий дезодорант, спрей-розморожувач замків, ШМАТОК САЛА, половина булочки, вологі серветки для рук і ще пачка для інтимної гігієни, упаковка паперових носовичків, 7 прокладок, 2 метра резинки для сушіння білизни, ключі від квартири, ключі від машини, 2 кулькові ручки, губка для чищення взуття, спрей Інгалипт, краплі в нос, гребінець, зарядне від телефона, телефон, окуляри, целофановий пакетик, льодяники від кашлю, заколка-крабик, якісь папірці, кілька старих чеків із крамниці, упаковка анаферона — все це сьогодні знаходиться в сумочці моєї дружини.
досі не можу зрозуміти глибину змісту надпису на кабінеті флюорографії:
"Двері не смикайте.Вони можуть бути зачинені."
Вона мріяла їздити на жовтому ламборджині,
але й досі їздить на жовтому "Богдані"
