З бабусиних історій. Вона вчителькою була в сільській школі. Дія відбувалась ще коли в зошитах требуло власноруч графити поля.
Бабуся до учня:
- Де поля?
Дитина чуть не плачучи:
- Нема, забрали до колгоспу...
Всі діти як діти, або їм розказують, що Миколая не існує, або вони батьків підловолюють... І тільки я, майбутня надія прикладної математики, в 6 років засумнівався, що Миколайко може обходити за астрономічну добу всіх дітей світу, бо тоді він на роздачу подарунків кожному витрачає в середньому 1/4800 секунди...
Стоїмо з подругою на зупинці, мензнемо й бачимо бородатого чоловіка.
Я: а як думаєш, з бородою йому тепліше?
Вона: а тобі тепліше, коли ти ноги не голиш?
Рис. 1. Часть суши, отколовшаяся от города (выделено красным).  |
Рис. 2. Предполагаемый маршрут дрейфования Васильевского острова (по данным МЧС).   |
Урок варіативної математики в 11 класі, вчитель виставляє оцінки за 1 семестр, тим часом лунає голос з класу:
учень -можна вийти?
вчитель -поплакати?
